• Цукровий діабет

- це захворювання, яке характеризується підвищеними рівнями цукру у крові через недостатню або знижену ефективність власного інсуліну. Постійні підвищені рівні цукру у крові призводять до змін у кровоносних судинах. Зміни у малих судинах (так звана мікроангіопатія) проявляється у головних ускладненнях діабету:

1.         патологічними змінами на сітківці ока – діабетична ретинопатія

2.         патологічними змінами у нирках – діабетична нефропатія

3.         змінами у периферичних нервах – діабетична невропатія

Діабетична ретинопатія, зокрема діабетичний макулярний набряк, та ускладнення проліферативної діабетичної ретинопатії – це одні з найчастіших причин сліпоти у розвинених країнах і у Словаччині. Ризик сліпоти у діабетиків приблизно у 10-20 разів вищий, ніж у тих, у кого немає діабету. У діабетиків також значно частіше розвивається катаракта і атеросклероз.

• Діабетична ретинопатія

Діабетична ретинопатія – це позначення патологічних змін сітківки і судин сітківки, які виникають внаслідок повного ураження судин при діабеті. Передовсім уражаються капіляри сітківки. Ураження може проявлятися у появі невеликих аневризм на капілярах сітківки (мікроаневризмів), невеликими кровотечами у сітківці (геморагіями) внаслідок розриву згаданих малих аневризм.

Пошкоджені судини можуть протікати. У сітківці виникає набряк. Пізніше може початися проліферація кровоносних судин (неоваскуляризація) на сітківці, збільшення сполучень на тканині, і весь цей стан може призвести навіть до повної сліпоти.

• Діабетична ретинопатія не болить

На початку немає жодних ознак захворювання. Тривалий час діабетична ретинопатія прогресує безболісно і без ознак погіршення зору. Це робить її дуже підступною. У час, коли слід розпочати лікування, у пацієнта здебільшого немає жодних суб’єктивних ускладнень, хоча у нього уже може спостерігатися значне ураження сітківки. Ураження сітківки може виявити лише лікар при профілактичному огляді очного дна або на підставі погіршення гостроти зору на пізніх стадіях. Після появи суб’єктивних симптомів лікування стає вже значно складнішим і менш ефективним. Лише на самих пізніх стадіях захворювання погіршується гострота зору. Погіршення гостроти зору відбувається, коли набряк виникає в області жовтої плями, тому що саме функція жовтої плями важлива для забезпечення гостроти зору. Часто трапляється, що у діабетиків літнього віку погіршення зору приписують іншим причинам, наприклад, стареча короткозорість і катаракта, а не діабет, тому що з віком гострота зору у людини погіршується. Зазвичай погіршується лише гострота зору зблизька, що компенсується окулярами для читання. Якщо окуляри для читання не виправляють зір зблизька, або якщо зір вдалину також погіршується, причиною є патологічна зміна, яку повинен перевірити спеціаліст.

• Класифікація діабетичної ретинопатії

Основна класифікація діабетичної ретинопатії базується на важкості мікроваскулярних змін у сітківці та наявності неоваскуляризації у сітківці. Діабетична ретинопатія називається непроліферативною, якщо всі зміни (мікроаневризми, кровотечі, набряк тощо) відбуваються лише у сітківці. При проліферативній діабетичній ретинопатії на поверхні сітківки ростуть новоутворені судини і фіброзна тканина. Обидві фази, залежно від обсягу змін у сітківці, можуть бути легкими, помірними, важкими і дуже важкими. Частина сітківки у центрі ока – жовта пляма (макула) – забезпечує гостроту зору і сприйняття кольору. Коли виникає набряк у цій частині сітківки, ми говоримо про макулярний набряк. Це – найчастіша причина погіршення зору при діабеті. Макулярний набряк частіше супроводжує непроліферативну фазу захворювання, але він можливий і на проліферативній фазі.